Притча про юнака, який шукав істину

Знаєте, весь процес самопізнання дуже нагадує мені одну притчу. Знання в цьому процесі, ніби фрагменти наших уявлень про себе і навколишню дійсність, а усвідомлення – цілісний погляд на речі та глибинне розуміння своєї внутрішньої сутності.

Про юнака, який шукав істину 

Давним-давно жив на світі юнак, який шукав істину. Хтось підказав йому, що її можна віднайти високо в горах, де знаходиться печера, в якій є глибокий колодязь. «Запитай у колодязя, в чому істина і він розкаже тобі про це». Юнак знайшов колодязь і запитав у нього. З колодязя прийшла відповідь: «Іди на площу в своєму селищі. Там ти знайдеш те, що шукаєш».

Сповнений надій, він рушив до площі, проте виявив, що там лише знаходяться три маленькі торговельні лавки. В одній продавали шматочки металу, в інший шматочки дерева, в третій – тонкий дріт. Здавалося, ніщо і ніхто не має відношення до розкриття істини. Розчарований, він повернувся до колодязя, щоб попросити пояснень, але з колодязя було чутно лише відлуння.

Юнак продовжив свої пошуки істини, і поступово спогади про колодязь розвіялися. Однієї місячної ночі він почув звуки чудової музики. Хтось натхненно грав на гітарі. Юнак захотів наблизитися і дізнатися, як народжується ця музика. Він підійшов і довго дивився як пальці музиканта танцюють по струнах, а потім почав розглядати гітару. І тоді несподівано його ніби блискавкою вдарило: інструмент був виготовлений з тонкого дроту – струн, металу і дерева, точно таких же, які він бачив на площі, проте не надав їм ніякого значення.

І, нарешті, він зрозумів відповідь колодязя: нам вже дано все, чого ми потребуємо. Наше завдання – зібрати все це воєдино і використовувати за призначенням. Багато чого не має значення, поки ми розглядаємо тільки окремі фрагменти. Коли вони зʾєднаються, виникає нове цілісне розуміння.

Составитель: Елисеева Евгения, «Притчи и истории для тренеров, коучей и психотерапевтов»