Публікації

Показано дописи з міткою "притчі"

Секрети стресостійкості

Зображення
Стресостійкості як такої не існує, це не генетична особливість, яку можна було б наслідувати, це не навик, який можна легко прокачати. Саме тому ми не можемо бути «стійкими до стресу», проте ми здатні повертатися до оптимального функціонування, що власне і вважається стресостійкістю. Підвищити стресостійкість означає скоротити час відновлення після стресу, а також зменшити ризик наслідків травматичної ситуації. Першим кроком до підвищення стресостійкості є формування усвідомленості (концентрація на тут і тепер) тренування пізнавальних процесів (сприйняття, увага, пам'ять, мислення, уява, мовлення). Справа в тому, що дуже часто ми знаходимося або в спогадах та жалкуваннях з приводу минулого або заплутуємося в павутинні невизначеності майбутнього. Скільки часу ми перебуваємо у теперішньому? Дуже мало. Практики усвідомленості або майндфулнес допомагають віднайти внутрішній баланс зосередившись на безоцінковому сприйнятті себе у теперішньому. Завжди повертайте думки у зараз, в теперішн...

Притча про цінність купюри

Зображення
Одного разу викладач психології почав свій семінар незвичайним чином – він підняв угору 50-доларову купюру і запитав, чи є бажаючі отримати цю купюру. Багато хто у залі підняв руку. Потім він звернувся до тих, хто не підняв руки. З’ясувалося, що вони також були б не проти отримати купюру, але руку підняти посоромилися. Photo by Mattia Capponi – Гаразд , я віддам купюру , але перш ніж хтось із вас отримає її , я дещо з нею зроблю , – мовив психолог . Він зім’яв купюру і потім запитав, чи хоче хто-небудь усе ще її отримати. І знову майже всі у залі підняли руки. – Тоді я роблю наступне, – сказав він, – і, кинувши зім’яту купюру на підлогу, злегка потер її черевиком по брудній підлозі. Він підняв купюру. Вона була пом’ята і брудна. – Ну, кому з вас вона потрібна в такому вигляді? – і всі знову підняли руки. – Дорогі друзі, – сказав викладач психології, – щойно ми отримали наочний урок. Незважаючи на все те, що я зробив із купюрою, ви всі хотіли її отримати, тому ...

Перфекціонізм як лабіринт без виходу

  Жив колись давно великий художник – скульптор, живописець. Його роботи були настільки досконалими, що коли він створював скульптури, їх важко було відрізнити від живих людей. Одного разу астролог сказав художнику, що наближається день його смерті. Звісно, митець дуже злякався та захотів уникнути смерті. Йому прийшла ідея: зробив 11 скульптур самого себе. І коли Ангел смерті постукав у двері та увійшов, художник заховався серед цих скульптур та перестав дихати. Ангел смерті не міг повірити своїм очам. Подібного ніколи не траплялось, нечувано було, щоб Бог створив однакових людей. Він створює тільки різних! Стоять абсолютно однакові 12 людей. Кого з них забрати? Ангел не міг вирішити кого саме. Бог засміявся та шепнув Ангелу декілька слів. -          А тепер іди та скажи це у майстерні, де художник заховався серед своїх скульптур. І Ангел смерті знов повернувся до художника. Увійшов та промовив: -        ...

Притча про юнака, який шукав істину

Знаєте, весь процес самопізнання дуже нагадує мені одну притчу. Знання в цьому процесі, ніби фрагменти наших уявлень про себе і навколишню дійсність, а усвідомлення  –  цілісний погляд на речі та глибинне розуміння своєї внутрішньої сутності. Про юнака, який шукав істину   Давним-давно жив на світі юнак, який шукав істину. Хтось підказав йому, що її можна віднайти високо в горах, де знаходиться печера, в якій є глибокий колодязь. «Запитай у колодязя, в чому істина і він розкаже тобі про це». Юнак знайшов колодязь і запитав у нього. З колодязя прийшла відповідь: «Іди на площу в своєму селищі. Там ти знайдеш те, що шукаєш». Сповнений надій, він рушив до площі, проте виявив, що там лише знаходяться три маленькі торговельні лавки. В одній продавали шматочки металу, в інший шматочки дерева, в третій – тонкий дріт. Здавалося, ніщо і ніхто не має відношення до розкриття істини. Розчарований, він повернувся до колодязя, щоб попросити пояснень, але з колодязя було чутно лише від...