PsyChoice

Емоційний інтелект — це певна вроджена здатність людини, яка піддається тренуванню протягом усього життя. Але в цій справі починати необхідно саме з себе і власних емоцій. Тільки так ви навчитеся розуміти інших. Photo by  Katie Manko На питання «Чи можна підвищити емоційний інтелект» фахівці кажуть однозначне «так», і ось які поради вони дають найчастіше: 1. Не розділяйте емоції на «погані» і «хороші». Прислухайтеся до почуттів, які охоплюють вас в той чи інший момент. Думайте про те, що могло їх спричинити. Оцінювання емоцій навпаки знецінює їх і не дозволяє в повній мірі зрозуміти, що саме ви відчуваєте. 2. Ведіть щоденник емоцій. Кожен день записуйте що і коли ви відчували, описуйте обстановку і всі можливі тригери. Буквально через місяць вам стане легше розуміти себе та механізм виникнення власних емоцій. 3. Помічайте транслювання ваших емоцій в книгах, фільмах або музиці. Буває ж таке, що при перегляді фільму ви помічаєте, як хтось із героїв говорить фразу, яка описує саме те, що

Кожен із нас неодноразово зіштовхувався із підступністю внутрішнього Критика: під час прийняття важливого рішення, за складних життєвих умов або у період екзистенційної кризи. Пропоную практичні аспекти роботи із Внутрішнім Критиком. Робота із Внутрішнім Критиком 1.     Відслідковуйте, коли Внутрішній Критик починає відправляти послання. Які слова він говорить? Чи чути нотки іронії в голосі? А може він одним поглядом чи тоном дає зрозуміти, що йому не подобається? Як він виглядає в цей момент? 2.     Частіше задумуйтеся про те, що Вам хочеться та дійсно потрібно. Можете навіть одягнути якийсь браслет або перстень і щоразу, як цей предмет потраплятиме на очі, кажіть собі Стоп, змінюйте позу, задумайтеся про те, що відчуваєте, чого потребуєте. 3.     Спробуйте відділятися від свого Внутрішнього Критика. Не «Я хочу зробити все ідеально», а «Ти хочеш усе зробити ідеально». Не дозволяйте йому приймати за Вас рішення, не слідуйте його вказівкам. 4.     Обов’язково відповідайте Критику. Коли

  Сьогодні неможливо уявити життя без телефону та інших сучасних пристроїв. Обʼєднано незліченну кількість можливостей у досить компактному пристрої: зв'язок із близькими, доступ до новин та погоди, можливість робити якісні фото та відео, управління фінансовими операціями, а також інші корисні сервіси: годинник, мапа, компас, плеєр, щоденник для записів, ліхтарик і що є найактуальнішим, можливість отримати сповіщення про повітряну тривогу.                    Photo by  Chris Voeltner Неможливо недооцінювати явну користь новітніх гаджетів (інтерактив, зручність, доступність, організація, зв'язок, розважальний компонент), проте неправильний розподіл енергії та часу поступово формує стійку звичку – фабінг – залежність від телефона, постійна необхідність відволікатися на нього. Крайня міра прояву цього стану переходить у номофобію – навязливий страх залишитись без свого мобільного телефона, який може супроводжуватись небажаними фізичними симптомами (напруга у тілі, порушення дихання

Щодня доводиться продиратися крізь густий туман обмеженості та внутрішньої сонливості, перебуваючи в енергозберігаючому режимі. Зупинись… Озирнись… Вдихни та відчуй аромат навколишнього середовища… Переключи свою увагу на поєднання звуків, спробуй їх розрізнити, класифікувати… Подумай, де ти знаходишся та що робиш прямо зараз… Якими будуть твої дії через хвилину, пʼять, двадцять, годину і т. д. Здатність закцентуватись на собі та власних відчуттях та емоціях визначає людину як усвідомлену, сфокусовану, уважну. Усвідомленість розглядається як комплекс навиків, які почергово доповнюють один одного. Перш ніж читати далі, пропоную сісти зручніше, заплющити очі, налаштуватись на сприйняття себе та власного тіла. Подумайте, що ви відчуваєте прямо зараз (тепло у руках, легка прохолода, солодкий присмак у роті від зʼїденої цукерки тощо). А тепер рекомендую пройти тест «Пʼять граней усвідомленості» та надіслати запит з проханням оформити результат, а також індивідуальні рекомендації з тренуван

Щоразу, стикаючись із несправедливістю, ми обурюємось, охоплені бажанням змінити дійсність, яка йде врозріз із нашими переконаннями. Така реакція закладена глибоко всередині нас на генетичному рівні. Подібно до людей, відчуття справедливості притаманне також деяким тваринам, зокрема мавпам. Експеримент, який був проведений із двома капуцинами, показав, що примати дуже гостро сприймають нерівність у своїй групі. Дослідження неодноразово відтворювалося, проте результати підтверджували теорію, що тварини переживають емоції та почуття, подібні до людських. Photo by Ger Bosma Реакція капуцинів охоплювала наступні стадії: активність у досягненні бажаного, за першого зіткнення із несправедливістю; лють, агресивні дії (за повторної несправедливості) образа, пасивність, відмова від їжі (якщо несправедливість не припиняється) Чи нагадує людську поведінку? Звісно, спектр емоційних проявів людини дещо ширший, проте вектор зміни реакції на несправедливу ситуацію лишається ідентичним. З вами коли-не