Особиста ефективність як запорука успіху та формування усвідомленого стилю життя

Що таке, на Вашу думку, особиста ефективність та як вона впливає на стиль життя особистості? Чим вона вимірюється? Рівнем життя? Якістю життя? Задоволеністю ним? Статусом? За якими критеріями відрізняється людина із високою ефективністю?

Безліч інформаційних ресурсів трактують дане поняття по-своєму. Проте є дещо загальне у їх визначеннях – досягнення найкращого результату в обраному напрямі діяльності найбільш оптимальним шляхом.

Як відомо, за деяких умов особиста ефективність може знижуватись, проте існують методи для її успішного розвитку. Нижче представлений варіант поєднання методів, які забезпечать підвищення ефективності особистості, що, в свою чергу сприятиме формуванню усвідомленого стилю життя.

На кожному етапі зустрічаються свої труднощі, подолання яких підвищуватиме впевненість у собі, вольові якості, навички таймменеджменту, планування та самоорганізації, крім того, з’являється розуміння сенсу кожної дії для конкретної мети.
I.                   Вибір вектору руху.

Перш ніж рухатись в якусь сторону, переконайтесь, що обрали вірний напрям – приблизно так звучить основне правило перед початком будь-якої зміни в нашому житті. Аби не потонути у масі непотрібних даремних справ, варто спочатку визначитись з пріоритетами та їх важливістю на актуальний момент життя.
1.      Розподіл пріоритетів:
1.1.Запишіть свої цілі та пронумеруйте їх у порядку від найважливішої до менш важливої. Бажано виділити не більше 5 цілей, якщо важко виділити довгострокові, спочатку подумайте над тим, досягнення чого принесе найбільше задоволення або вирішить певні проблеми;
1.2.Поруч із кожною ціллю напишіть яким(ою) Ви станете, коли досягнете, що Вам дає досягнення такої цілі;
1.3.Чи є потреба змінити порядок «важливості цілей»?
1.4.На кожну ціль напишіть конкретний список дій, необхідних для її досягнення;
1.5.На кожну із цілей витрачайте енергії та ресурсів приблизно за пропорцією 50% : 30% : 20% : 10% : 5%. Отже, 50% віддаємо найважливішій цілі, а 5% найменш важливій.
Проте скільки б цілей ми не відмітили на папері, вони все ще там і залишаються, поки ми не почнемо їх реалізовувати. Формування правильної мотивації підтримує зацікавленість справою та бажання вдосконалюватись.
2.      Формування мотивації.

Є два шляхи підтримки мотивації: заохочення (позитивний) та покарання (негативний). Щоправда останній спосіб чіткіше сформулювати як уникнення «покарання». Заохоченням може служити обіцянка зробити щось приємне для себе, отримати «бонус» за успішне закінчення завдання.

Варіанти підвищення мотивації:
·         Прогулянка;
·         Приємний подарунок (який до того ж може бути солодким);
·         Більша кількість часу на своє хобі;
·         Пошук натхнення (прослуховування музики, відвідування виставки сучасного мистецтва);
·         Знайомство із новими людьми, отримання досвіду;
·         Підтримка від близьких та друзів;

Далі можна перейти до правильного розподілу завдань протягом дня та затраченого на них часу.
II.                Менеджмент.

Велика кількість людей впевнені, що сковуючи себе певним планом, викорінюють із свого життя приємні несподівані можливості, воно стає монотонним та передбачуваним, а головне позбавленим свіжості та творчості. Але ж ніхто й не каже створювати план, якого нудно дотримуватися, можна просто додати гнучкої креативності чим розбавите ненависну рутину.
1.      Щоденне планування (краще це робити ввечері перед сном, щоб розкласти всі свої думки по поличках):
1.1.Складаючи список справ, співвідносьте їх із пріоритетними цілям;
1.2.Відмічайте завдання, які вже зробили, прогнозуйте та фіксуйте досягнення;
1.3.Складну або трудомістку задачу краще розбити на декілька менш об’ємних;
1.4.Визначте час, коли Ви найбільш та найменш продуктивні, враховуйте це у своєму плануванні;
1.5.Можете планувати у своєму щоденнику, вносячи замітки на різнокольорових стікерах, або ж використовувати мобільні нотатники. Більше про ефективне планування можете дізнатися із цього корисного ресурсу (https://studway.com.ua/mobilni-notatniki/).
2.      Таймменеджмент:
2.1.При плануванні свого дня, вказуйте приблизний час, необхідний для виконання певного завдання, враховуйте можливість появи нових незапланованих пунктів плану;
2.2.Фіксуйте дедлайни (останній день виконання певної задачі)! Це своєрідна форма контролю та звітності перед самим собою;
2.3.На початку дня краще «з’їсти жабу», тобто зробити завдання, яке найбільше хочеться відкласти «на потім»;
2.4.Визначайте міру щоденних навантажень та їх періодичність;
2.5.Використовуйте час вимушеної бездіяльності (черга, поїздка в автобусі);
2.6.Виділіть фіксований час на перегляд пошти та повідомлень у соціальних мережах. В цьому може допомогти наступний сервіс: https://chrome.google.com/webstore/detail/self-control/ncaaipdfhdijmfdfmeoagmogddhkfdec?hl=ru;
2.7.Користуйтесь матрицею Ейзенхауера. Суть її полягає у розподілі всіх задач на 4 категорії:
·         Термінові, важливі;
·         Термінові, неважливі;
·         Нетермінові, важливі
·         Нетермінові, неважливі.
Не останню категорію краще виділяти значно менше часу та й робити задачі з цього блоку лише при виконанні планів з інших трьох категорій.
III.             Підготовка та формування середовища

Дуже важко сконцентруватися на поставленій задачі, якщо навколо робочого місця повний хаос (це зовсім не синонім «творчому безладу»). За таких умов, щоб знайти необхідну річ чи інформацію ми витрачаємо стільки часу, що це відображається на підтриманні позитивної мотивації та стійкої працездатності.
3.1.Підготовка робочого простору:
·         Прибрати все непотрібне в даний момент часу з поля зору (це ж саме стосується і «психологічних подразників»);
·         Провітрюйте приміщення перед початком роботи;
·         Увімкніть музику, яка допомагає сконцентруватися (інструментальна, з чітким ритмом);
3.2.Підготовка організму:
·         Здоровий сон (не менше 7 годин);
·         Правильне харчування;
·         Введення кави-брейк, щоб переключитися та відпочити (фрукти, чай, вода, кава).
3.3.Підготовка свідомості:
·         Концентрація.

Щоденне, навіть 5-хвилинне виконання вправи «Концентрація на диханні» додасть бадьорості, знизить рівень втоми, сприятиме підвищенню уваги, працездатності, відновленню внутрішніх ресурсів. Хід її виконання:
1.      Обрати зручне положення, заплющити очі;
2.      Звернути увагу на те, як повітря входить у легені та виходить, на своїх відчуттях під час цього;
3.      Намагайтеся відпустити всі думки. Як тільки вони з’являтимуться, кажіть собі «стоп» та концентруйтесь лише на диханні;
4.      Повторюйте, поки помітите, що думки не турбують, а концентрація на диханні буде майже 100-відсотковою;
5.      Відчуйте як у Ви стали бадьорішим(ою), сконцентрованішим(ою), як організм відновив свої сили;
6.      Допустіть думку, яка першою з’явиться у свідомості;
7.      Розплющіть очі та зробіть декілька повних вдихів.
·         Релаксація, аутогенне тренування (рекомендую «Методики зняття напруги: узагальнення матеріалів науково-психологічної літератури. – Біла Церква, 2011. – 67 с.»)
IV.             Робота із бар’єрами (страх, лінь тощо)

Певне, ми досягли б значної ефективності, якби всього лише не відволікалися на телефонні дзвінки, месенджери, звички, дрібні операції, які, по суті, саме в конкретний момент нічого не вирішують.

На цьому етапі корисним буде виділення своїх позитивних та негативних сторін характеру, визначення перешкод (в тому числі психологічного характеру), які негативно впливатимуть на Вашу продуктивну діяльність. Після цього визначити чому, наприклад, лінь не дозволяє досягти бажаного. Можливо неправильно спланований режим роботи та відпочинку, або зависока планка, до якої просто неможливо дострибнути, а може це не така вже «бажана» мета, скоріше кимось або чимось нав’язана? Як тільки стане зрозумілою істинна причина, відновиться мотивація та продуктивність.
V.                Організація чергування діяльності та відпочинку

Одним із найважливіших компонентів підтримки особистої ефективності є самодисципліна. Її розвиток дозволяє зібрати воєдино всю фізичну та психічну енергію задля досягнення ефективного результату. Людина здатна закінчувати розпочате незалежно від обставин, тримати певну планку, що вимагає певних зусиль, не сподіватися на швидку удачу та не обирати легких шляхів.

Іноді тим самим бар’єром може бути перфекціонізм, коли гонитва за недосяжною досконалістю перетворюється у неможливість закінчити ряд важливих життєвих задач.

Відпочинок обов’язково має бути запланованим, адже в іншому випадку, будь-яка перерва вважається відволіканням. Після цього необхідно в декілька разів більше часу, щоб пригадати на чому закінчилась робота та налаштуватися на її завершення. Щоб такого не трапилося, варто спочатку визначитись із термінами запланованої перерви, закінчити всі розпочаті процеси до кінця та спокійно піти відпочивати.

Цікавим інструментом, який дозволяє структурувати періоди діяльності та відпочинку, є метод Pomodoro. Пропонується перед початком виконання певного завдання відрахувати 25 хвилин, після чого на 5 хвилин відволіктися. Зробивши так 4 рази, що становить один цикл рекомендується змінити діяльність. Якщо виникають незручності із фіксацією часу, можна скористатися Pomodoro Tracker (https://pomodoro-tracker.com/?lang=ru) або Pomodoro Timer Lite / Focus To-Do : Техника Помидора & Управление Задачами / Goodtime: Таймер Pomodoro.
VI.             Оцінка власної продуктивності, виявлення позитивних та негативних результатів.

Під час процесу відмічайте як змінюється Ваша продуктивність, які фактори сприяють її підвищенню і навпаки. Корисним буде формування переліку критеріїв особистої ефективності та приблизна оцінка за кожен із них. По завершенню поставленої задачі відзначте чи задоволені Ви ефективністю та подумайте над варіантами її підвищення у разі негативної оцінки.