Чому все не так або Куди зникає "життєве паливо"?

 Карантин дав можливість взяти тайм-аут для саморозвитку та відпочинку. Проте, певне більша частина суспільства не змогла повноцінно використати цей час ефективно. Так, звісно, не можна не враховувати декілька прочитаних книг або освоєння елементів практики йоги, проте якщо задуматись, то ви, ймовірно, бачите себе у ролі художника, у якого є всі умови для створення шедевру, але відсутнє натхнення.

Якщо ви впізнаєте себе, то, скоріше за все, прямо зараз ви відчуваєте голод. Проте в цьому випадку навіть повністю заповнений холодильник вам не допоможе, оскільки цей голод психологічний. Він складається з чотирьох взаємопов’язаних елементів.

Перша складова відчувається як нестача живого спілкування та називається комунікативним голодом. Щоб почувати себе у комфорті та безпеці, людина потребує певну кількість людей, від яких вона отримує підтримку, схвалення та, що є найголовнішим, інтимність, яка виникає в процесі близького спілкування. Емоційний голод пов'язаний із комунікативним, проте акцент падає саме на «недоїдання» в емоційному плані.

Ще один елемент, який змушує відчувати себе таким, який «не вписується у життя» іменується структурним голодом. Для кращого розуміння уявіть, що протягом тривалого періоду вам доведеться їсти лише одну страву: на сніданок, обід та вечерю. Впевнена, навіть якщо ця страва ваша улюблена, через декілька місяців, ви не зможете на неї дивитися. Те ж саме відбувається із вашим оточенням: ви щодня спілкуєтеся з одними й тими ж людьми, а вичерпавши всі теми для розмов, далі обмежуєтеся лише декількома найбільш актуальними. Ще один приклад: людина щодня ходить на роботу, розв’язує різноманітні завдання, досягає успіху. Захворівши, йде на лікарняний і що вона помічає? Спочатку перестає слідкувати за днями, далі відчуває, що «вилетів із розпорядку», «звичного круговороту подій», прагне «увійти у систему», аби знову розв’язувати різноманітні завдання та досягати успіху.

І остання, проте так само важлива складова – сенсорний голод. Не обов’язково знаходитись у найглибшому місці печері, щоб його відчути. Достатньо зменшити кількість обіймів до нуля, видалити із життя не тільки всі приємні, а будь-які переживання (не вмикати улюблену музику, харчуватися ідентичним набором продуктів щодня, не переглядати фото, відео та мінімізувати кількість спілкування).

Психологічний голод зменшує мотивацію та самооцінку, підвищує втомлюваність та дратівливість, руйнує відносини із собою та оточуючими, призводить до дезорганізації, апатії та «ліні». Проте тепер, отримавши «психологічний фоторобот» «внутрішнього винуватця» багатьох ваших проблем, у вас з’являється можливість розшукати його в собі та знизити рівень впливу на вашу особистість.

А наостанок, рекомендую пройти онлайн-заняття з використанням метафоричних асоціативних карт «Шлях до себе», яке допоможе закцентуватися на розритті власної неповторної особистості.