З-під гребеня хвилі або Два полюси емоційності

Емоції – невідʼємна складова нашого життя. Без них наше існування нагадувало б секретну воєнну базу, насичену роботами нового покоління. Проте якими б характеристиками не володів найсучасніший робот, поза його можливостями стоїть набуття креативності, творчості, емоційності тощо. Які б надскладні алгебраїчні рівняння не вирішував «залізний чоловічок», йому не під силу збагнути загадку людської посмішки або визначити міру інтенсивності, наприклад, гніву.

З дитинства ми отримуємо здатність реагувати на умови навколишнього світу, усвідомлювати, яку емоцію переживаємо та вчитися керувати власним станом. Не секрет, що значення емоційності для кожної людини специфічне, а виявлення емоцій коливається в залежності від обставин, внутрішніх переконань та мотивів. Подумайте, яким є співвідношення позитивних та негативних емоцій за звичайних умов? Як ситуація змінюється під час стресової ситуації? Ви тримаєте під контролем емоції або вони вас час від часу «накривають»?
Пропоную пройти тестування «Рівень емоційності» для визначення індивідуального показника емоційності та виявлення сфер життя, до яких він відноситься.

Отже, емоційність – це набір якостей людини, які відображають якість, динаміку та зміст емоцій та почуттів. Можна визначити два її полюси: високий та низький рівні емоційності.

Певне, більшість із нас з упевненістю скажуть, що емоції та почуття, з якими людина не здатна впоратись рано чи пізно починають руйнувати (або ж ускладнюють будівництво) різні сфери її життя: діяльність, відносини з іншими та самим собою і т. п. Підвищена емоційність часто призводить до:

• прийняття необдуманих рішень;
• схильності до маніпуляцій;
• дуже гострого сприйняття критики та невдач;
• проблем із здоровʼям (виснаження нервової ситеми, неврози, депресії);
• неправильного розуміння зі сторони оточуючих, які сприймають таку людину в більшості випадків як незрілу.

У разі, якщо вищевказані проблеми присутні у вашому житті, пропоную дослухатись наступних рекомендацій:

• переконайтесь, що підвищена емоційність не повʼязана із фізіологічними змінами (наприклад, проблеми у роботі щитовидної залози), із харчуванням (наприклад, фастфуд, напівфабрикати) або з відсутністю повноцінного сну;
• застосовуйте техніки, які допоможуть стримати раптовий сплеск, наприклад, гніву;
• усвідомлюйте свої емоції та почуття, їх причини, назвіть їх;
• працюйте з негативними думками, намагайтесь на кожен негативний факт, який стосується певної ситуації віднайти більш оптимістичний.

Іншим полюсом, який характеризує людину як незворушну, спокійну, в деякому сенсі «холодну» та «байдужу», є низький рівень емоційності. Зовнішні події викликають у такої людини відносно слабкий внутрішній відгук, вона добре справляється з ситуаціями, що викликають емоційну напругу, проте таким людям зазвичай складніше встановлювати близькі стосунки з оточуючими, розуміти переживання інших.

Причинами низького рівня емоційності найчастіше виступають:

• особливості характеру та темпераменту;
• стиль виховання, що проявляється у дорослому віці як звичка;
• маска, яку людина носить, щоб «захистити» себе.

Рекомендації в такому випадку можуть бути наступними:

• переконайтесь, чи є причиною низького рівня емоційності негативна установка, закладена в дитинстві. Для цього згадайте та зробіть перелік «заборонних» та «рекомендованих» фраз, які ви найчастіше чули від старших (наприклад, «Не підвищуй голос», «Не галасуй», «Живеш не один» і т. д.);
• іноді, бажаючи бути схожою на іншу особистість, людина переносить на себе деякі риси та особливості ідеального образу;
• подумайте, в яких ситуаціях ви уникаєте вираження емоцій, а які, навпаки, сприяють розкриттю ваших емоцій та почуттів;
• задумайтесь, чи є характерною для вас звичка придушувати власні емоції та почуття.

За умови, якщо рівень емоційності є комфортним та прийнятним для вас немає необхідності що-небудь змінювати, навіть якщо ви прагнете ідеалу – спокійної, врівноваженої, дещо повільної людини, а в реальності вас можна охарактеризувати як артистичну, глибоко емоційну особистість, яка прагне змінювати все навколо себе. В такому разі спробуйте усвідомити себе природнього(ю), прийняти свою унікальність, а не намагатися одягти штучну маску, до якої ризикуєте звикнути.