S.O.S. Як горіти не згораючи?

 Ваш мозок радісно відгукується на фразу «Хочу на безлюдний острів»? Значить інформація, розміщена у публікації, буде для вас корисною.

Професійне вигорання не залежить ні від віку, ні від статі, ні навіть від виду діяльності. Вигоріти може абсолютно будь-хто, єдине, що у професіях типу «Людина-Людина» (наприклад, педагог) найбільш поширеним є синдром емоційного вигорання.

Термін «професійне вигорання» з’явився у психологічній літературі відносно недавно. Його ввів американський психіатр Дж. Фрейденбергер у 1974 році для характеристики психічного стану здорових людей, які інтенсивно спілкуються з клієнтами, пацієнтами, постійно перебувають в емоційно завантаженій атмосфері при наданні професійної допомоги.

Дана тема часто не усвідомлюється, витісняється, поки психосоматичний вияв проблеми не змусить зайнятися своїм здоровʼям, переглянути основні цінності та орієнтири, визначитись із пріоритетами, змінити відношення до себе та діяльності.

До вашої уваги пропонується індивідуальне онлайн-заняття «Горіти не згораючи», покликане забезпечити:

• виявлення наявності та вираженості складових професійного вигорання, діагностика рівня трудоголізму та перфекціонізму як основних причин вигорання педагога;
• визначення власного відношення до професії, специфіки розподілу психічної енергії під час діяльності та вдома;
• усвідомлення головних стресорів в основних сферах життя;
• вираження протиріч між «хочу» та «не хочу, але роблю»;
• формування власного бачення «ідеального середовища» та порівняння із наявною ситуацією;
• ознайомлення із загальними та специфічними рекомендаціями із запобігання розвитку синдрому емоційного вигорання.