Країна думок-гремлінів
Будьмо чесними із
самим собою: всіх нас час від часу обтяжують думки-гремліни: часом ми вмикаємо
скепсис, іноді на нас діють внутрішні стереотипні установки. Гремліни впливають
на свідомість, оточують людину хибним ореолом поверхневих негативних оцінок. Вони
можуть чекати на вас у переломні моменти життя, під час усвідомлення чи
втілення власної цілі.
Перший гремлін
очікує вас біля підніжжя гори, на самому початку будь-якого задуму. Його вплив
настільки значний, що здатний майже паралізувати людину висновками щодо її
нікчемності порівняно зі здобутками інших людей. Звичка порівнювати не у свою
користь наближає людину до тієї точки розчарування, коли рухатися зовсім не
хочеться, адже ні в чому немає сенсу: «Навіщо щось робити, якщо не вийде?».
Такі
люди часто уявляють своє «зіткнення» із майбутніми труднощами та перепонами,
відсутністю альтернативних варіантів вибору, мають звичку відкладати справи «на
потім», їм навіть страшно уявити наслідки власних дій. Хоча частіше стикаються
лише із наслідками своєї бездіяльності. Для них картинка майбутнього настільки
реалістична, що, здається, вони насправді гостро переживають негативну ситуацію.
Їм простіше не помічати свої істинні бажання, аніж визнати їх існування та
вплив на власну життєдіяльність.
Інша категорія
людей легко продукує ідеї, починає вірити у можливість їхнього втілення, проте
на цьому етапі у свої права вступає інший гремлін. Імʼя йому – Страх Провалу.
Памʼятаючи про провальний досвід, внутрішній голос скептично повторює, що всі
ідеї, плани, стратегії та ресурси не принесуть нічого, окрім катастрофи,
повного краху та невдачі. Внутрішній саботажник при цьому впевнено заявляє, що
мрії людини не відповідають її можливостям, неодмінно натискає на больові точки
та зони, якими людина не пишається.
Досліджуючи
внутрішні цілі та цінності, формуючи ясне бачення сильних сторін власної
особистості, а також внутрішніх мотивів, людина здатна розробити чіткий план найефективнішого
застосування свого часу та енергії, що допоможе впоратись із зухвалими
витівками гремліна.
Коли людина досягає
певного успіху, то отримує від оточуючих приховане повідомлення залишатись
таким, як є, оскільки саме ця версія особистості досягла помітного успіху. Саме
тут прокидається третій гремлін – страх розчарувати оточуючих. Людині здається,
що єдиною умовою успішного функціонування у соціумі є підтримка здобутого
важкими зусиллями визнання. Відмова від змін обмежує особистісний розвиток, змушує
підкоритися більшості в цілях безпеки, стати залежним від думки суспільства.
Цей
гремлін душить будь-які прояви творчості, як тільки людина починає досягати
результатів, а її старання укорінюються. Раптовим поривом вітру він вириває
зернята, що тільки вкорінилися та потребують дбайливого догляду. У результаті, виникає
нестерпний внутрішній дискомфорт, який витісняється щирим бажанням знайти «винного»,
аби виправдати період застою у діяльності. Безперервний пошук зовнішніх
факторів змушують людину почуватись слабким безпомічним дитям на шляху невблаганної
долі.
Із цілеспрямованою зосередженістю на сферах життя, які підвласні вашому впливу ви набудете здатності рухатися у напрямі, визначеному вашими цінностями, а не заданому соціумом. Важливо зупиняти думки, навʼязані примхливим гремліном.
Із цілеспрямованою зосередженістю на сферах життя, які підвласні вашому впливу ви набудете здатності рухатися у напрямі, визначеному вашими цінностями, а не заданому соціумом. Важливо зупиняти думки, навʼязані примхливим гремліном.
І, нарешті,
останній барʼєр виникає на етапі закінчення ідеї, завдання або навіть етапу
життя. Повʼязаний він із неймовірною складністю завершити, довести до логічного
результату. Кращим «другом» стає прокрастинація, яка сповільнює процес
самовіддачі, гальмує розвиток та перехід до нової стадії, нового етапу.
Письменник
має видати свій роман, хореограф має показати глядачам відточені до дрібниць
рухи, прокурор має виступити у суді. Закінчуючи певну справу, ви збагачуєте
свій досвід, своє бачення та світогляд, а також емоційний світ. Задоволеність
собою, відчуття радості за себе, глибока самоповага, впевненість – саме ці переживання
забезпечують доступ до глибинних ресурсів людини, що стимулює її подальший професійний
та особистісний ріст.
При роботі із
«гремлінами» особливо допомагають два методи: асоціаціативний (глибокий аналіз
та усвідомлення внутрішніх причин їх виникнення) та дисоціаціативний
(споглядання їх зі сторони). Сила наміру та сила уваги дозволять подолати
контроль «гремлінів». Перший спосіб полягає у досягненні власних цілей через
виявлення мотивів та намірів (цінностей), а другий дозволить сфокусуватись лише
на важливих та ясних цілях. Поєднання наміру та уваги формує особливий вид
продуктивності – натхнення, заряд якого здатний розкрити внутрішній потенціал,
перемістити приховані можливості в зону ризику (зону проб та помилок).
Якщо ви відчуваєте
на собі дискомфортні наслідки життєдіяльності «внутрішніх гремлінів», саме час
приділити увагу тому, чого ви в дійсності хочете, яким чином накопичення
негативних емоцій уповільнює ваш рух до цього. Уявіть, що «гремліни» ніколи не
планували вам нашкодити, їх основною метою було лиш змінити ваш фільтр
мислення. Подумайте про них, як про помічників, здатних підтримувати натхнення
всередині вас, а також служити індикатором істинності цілей та цінностей.
Література: Аткинсон М., Чойс Р. Т. Мастерство
жизни: внутренняя, динамика развития. : пер. с англ. М. : Альпина Паблишер,
2012. 214 с.
Коментарі
Дописати коментар