Аутентичність та контакт із собою

У кожного з нас є місце всередині, де ми справжні... Не роль. Не маска. Не очікування, які на нас накладають інші. Не ідеальні образи, які ми намагаємося підтримувати. А ми самі — живі, теплі, унікальні. Це — місце нашої живої присутності.

Аутентичність — це не завжди бути зручним. Іноді це означає визнати свою втому. А іноді — свою радість. Іноді — сказати "я не знаю", або навпаки — поділитися тим, що нам по-справжньому важливо.

Аутентичність — це бути в контакті з собою. Це про силу бути чесним із собою. Це не ідеальність. Це визнання тієї правди, яка живе в нас. Ми можемо говорити стримано або яскраво, бути серйозними або жартувати, — але коли це йде зсередини, це відчувається. Це заряджає інших. Вони довіряють нам більше. Вони починають дозволяти собі бути більш собою.

Аутентична людина може бути абсолютно різною, проте в її присутності інші починають розслаблятися, дихати глибше, згадувати себе.

Отже, аутентичність = бути в контакті зі своїми почуттями, цінностями і діями.
Аутентична комунікація = говорити щиро, без надмірних ролей і «масок», з повагою до себе й інших.

Які ж є перешкоди для аутентичності:

·       Страх осуду чи помилки.
·       Соціальні ролі («Я мушу виглядати розумним/строгим»).
·       Високий рівень стресу або перевантаження.

Чому варто прагнути аутентичності?

·       Це створює довіру.
·       Це дозволяє бути живим прикладом для студентів.
·       Це знижує емоційне вигоряння у самих викладачів.

У житті ми часто несвідомо вдягаємо різні маски: десь, щоб відповідати очікуванням, десь — щоб захистити себе. 

У кожного з нас є зовнішнє обличчя, яке ми показуємо іншим, і є внутрішнє — справжнє. Іноді вони співпадають, іноді — дуже різні. Маска — це не завжди щось негативне. Вона може захищати, допомагати. Але водночас вона може ставати перешкодою на шляху до справжнього контакту з собою і з іншими. 

Коли ми довго носимо маску, це має свою ціну: емоційну, фізичну, соціальну. Пропоную на мить зупинитися і подумати: що ми віддаємо натомість за можливість бути "зручними" або відповідати очікуванням інших?