PsyChoice

  Все наше життя складається із невеликих цеглин, які створюють простір нашої реальності. Відносини з оточуючими, відношення до себе, ставлення до речей та явищ навколишнього світу, – все просякнуте ниточками довіри, якими ми пов’язуємо себе з тим чи іншим об’єктом. Photo by Bal Soora Довіра – фундамент, який, за правильних умов, дозволяє людині відчувати власну цінність незалежно від обставин, випромінювати впевненість по відношенню до світу та самої себе, усвідомити значення балансу «брати-давати», прагнути до природності, спонтанного вираження почуттів та емоцій. Звільнення, розлучення, ЗМІ, соціальні та політичні конфлікти, – результат того, що суспільство має значні проблеми з балансом довіри. Втрата довіри спостерігається на рівні особистості (до самого себе), на рівні особистих відносин (до інших), на рівні організацій (робочі відносини), на рівні ринку (стосується репутації та бренду), на рівні суспільства загалом. Зазвичай для нас зрозуміло, коли відчуваємо довіру. Простим...

  Чи відчували ви коли-небудь безпричинний страх, знаходячись поруч із певною людиною? Відчували холодок по шкірі, бажання триматися подалі від цієї людини? Ті, хто стикався із подібним у житті можуть частково описати, що саме наводило на них жах. Більшість згадують очі та погляд – занадто спокійний (не у позитивному значенні слова), холодний, байдужий, пронизливий до кісток. Даний тип особистості (далі називатимемо хижаком) асоціюється у нас із найбільш закоренілими злочинцями із довгими послужними списками – пограбування, підпали, зґвалтування, викрадення, торгівля людьми, тероризм, кібертероризм тощо. Із усіх розглянутих типів хижак приносить найбільше збитків: матеріальних, економічних, і звісно ж, людських. Їхня основна ціль – експлуатація. Вони живуть, щоб грабувати, віктимізувати та руйнувати. Частіше за все доволі успішно реалізують дану програму у своєму житті. Для хижаків не існує стоп-сигналів: заборон, обмежень, правил, законів, замкнених дверей, сигналізацій і т. п. Вс...

  Продовжуючи тему небезпечних особистостей, нагадую, що автор не переслідує ціль змусити сумніватися у всіх та кожному. Це лише стимул до глибшого аналізу поведінки оточуючих та меседж про те, щоб ви оцінювали людину перш, ніж впустити у своє життя. Майже впевнена, що за своє життя ви хоча б раз зустрічали людину, яку можна описати як патологічно недовірливу, її підозрілість не знає меж, мислення не піддається логічним доводам та аргументації, а поведінка підпорядкована глибокому ірраціональному страху, який здатен загнати цю людину у пастку. Відчуваючи це, людина може вважати, що їй нічого втрачати, а це, в свою чергу, змушує її захищатися та виплескувати свій у формі агресії. Photo by Stefan the Cameraman «Julien Vialon» Будучи у постійному напруженні, очікуючи настання лише найпесимістичніших сценаріїв, прагнучи знайти підтвердження власним здогадкам з приводу будь-чого чи будь-кого, така людина є упередженою, роздратованою, агресивно налаштованою. Звідси расова та релігійна ди...

  Продовжуючи тему небезпечних особистостей, нагадую, що автор не переслідує ціль змусити сумніватися у всіх та кожному. Це лише стимул до глибшого аналізу поведінки оточуючих та меседж про те, щоб ви оцінювали людину перш, ніж впустити у своє життя. Якщо ви знаходитеся поряд із наступним типом особистості, то краще пристебніть паси безпеки. Ключова їх ознака – крайня емоційна нестабільність. Навіть якщо прямо зараз ви впевнені, що така людина доброзичливо налаштована щодо вас, то наступної хвилини її настрій кардинально зміниться, в тому числі і відношення до вас. Іноді здається, що вона, ніби на очах перероджується, відчуваючи себе то володарем світу, то жалюгідною жертвою, що захищається від усього світу. Основною потребою таких особистостей є бажання відчути стан безпеки, а також те, що її люблять. Такій людині дуже важко підтримувати здорові стосунки: їй може здаватися, що її «задавлюють» та що вона потребує свободи або відчуває себе покинутою та непотрібною. Такі особистості ...

  Щодня майже кожна десята людина стикається із надзвичайно складними, іноді навіть небезпечними умовами, обставинами або людьми. У дитинстві нас вчили не відчиняти двері та не розмовляти із незнайомцями, будучи підлітком ми неодноразово чули про те, що необхідно обирати власне оточення, не потрапляти під вплив поганої компанії. Пізніше ми починаємо розуміти, що наявна категорія людей, які можуть бути небезпечними для оточуючих, наслідки взаємодії з ними буває дуже важко пережити: як в плані фізичного здоровʼя, так і психологічно. Зустріч з ними може здаватися справжнім випробуванням, переживши яке, починаєш серйозніше відноситись до оточення та його впливу на власну життєдіяльність. Сьогодні в нашому полі зору, як ви здогадалися, один із типів особистості, представникам якого подобається приносити біль та страждання, принижувати, експлуатувати, маніпулювати людьми та емоційно їх спустошувати. Вони можуть бути вашими сусідами, знайомими, перехожими, навіть рідними. Проблема у тому,...

Не секрет, що ми сприймаємо світ та події у ньому відповідно до особливостей виховання, сукупності емоційних реакцій, життєвого досвіду та сформованих на основі нього власних переконань. Часто у процесі сприйняття дійсності, ми допускаємо помилки – когнітивні викривлення (або як їх називають «пастки мислення», які не дозволяються реагувати гнучко на зміни, а тому ефективно адаптуватись до умов обʼєктивної реальності. Photo by  André Lopes Часто ми навіть не помічаємо наскільки сильно довіряємо власному мозку. І дуже часто ми схильні приходити у своїх роздумах до ірраціональних висновків. Далі буде описана кожна із когнітивних пасток. Катастрофізація (людина уявляє, що насувається якась катастрофа, прокручуєте у голові можливі негативні наслідки від незначних ситуацій). При катастрофізації, особистість запитує себе «А що, якщо…?», а далі напрям та інтенсивність бурхливої фантазії може приводити до тривожного розладу та фобій. Наприклад, «Я що, якщо я потраплю у аварію?», «А що, якщ...

Згадайте відчуття, коли вам відмовляли. При цьому не надто важливо, яким було прохання: дрібʼязковим чи вагомим, просто спробуйте закцентуватися на власних переживаннях у момент відмови. Кожен із нас відчував щось схоже на коктейль, який відображає поєднання різких ноток образи, терпкого роздратування, аромату незручності тощо. У кожного цей коктейль індивідуальний, проте часто діє однаково негативно. P hoto by Thami César Для більшості складним є питання як відмовити у проханні, так і почути відмову. У більшості випадків, коли людина вимушено погоджується, вона робить це з можливих наступних причин: Щоб уникнути почуття провини; Віра в те, що колись хороший вчинок вам повернеться (можливо конкретна людина в свою чергу буде краще до вас ставитись); Впевненість у тому, що отримаєте негативну реакцію у відповідь; Страх вважатися «поганою людиною», яку будуть величати «егоїстом» або «зарозумілою»; Бажання отримати схвалення та прийняття; Труднощі із розпізнаванням маніпуляцій (людину легк...